|
Живопис
Живопис
Живопис
|
ІКОНОПИС
Нові мистецькі принципи бароко поступово поширювалися в українському іконописі. Своєрідне поєднання іконописних традицій із художніми досягненнями того часу спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича — найвидатніших іконописців козацької доби. Пензлю І. Рутковича належать величні іконостаси у селах Львівщини, а також іконостас церкви Різдва Христового в Жовкві. Деякі ікони митця — «Архангел Михаїл», «Архангел Гавриїл», «Трійця» — вражають надзвичайною живописністю, декоративністю, глибокою людяністю образів. Надаючи релігійним персонажам життєвих рис, художник прагнув розкрити реальну красу людини.
Нові мистецькі принципи бароко поступово поширювалися в українському іконописі. Своєрідне поєднання іконописних традицій із художніми досягненнями того часу спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича — найвидатніших іконописців козацької доби. Пензлю І. Рутковича належать величні іконостаси у селах Львівщини, а також іконостас церкви Різдва Христового в Жовкві. Деякі ікони митця — «Архангел Михаїл», «Архангел Гавриїл», «Трійця» — вражають надзвичайною живописністю, декоративністю, глибокою людяністю образів. Надаючи релігійним персонажам життєвих рис, художник прагнув розкрити реальну красу людини.
Іван Руткович
Іван Руткович — визначний галицький іконописець кін. 17 — поч. 18 ст., працював переважно у Жовкві.
З творчості Рутковича відомі збережені цілістю або частково іконостаси у дерев'яних церквах: у Волиці Деревлянській, у Волі Висоцькій, у ц. Різдва Христового у Жовкві (1697 — 99), на поч. ХІХ ст. перенесений до церкви Собору Пресвятої Богородиці у Скваряві Новій, нині у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
І. Руткович « Трійця»
На відміну від І. Рутковича, Й. Кондзелевич був прихильником створення об'ємного образу. Творчість майстра дає підстави твердити, що він був тісно пов'язаний з київською іконописною школою. Твори Й. Кондзелевича «Успіння Богоматері», «Вшестя Христове» та інші вражають реалістичністю образів, високодуховною красою.
На відміну від І. Рутковича, Й. Кондзелевич був прихильником створення об'ємного образу. Творчість майстра дає підстави твердити, що він був тісно пов'язаний з київською іконописною школою. Твори Й. Кондзелевича «Успіння Богоматері», «Вшестя Христове» та інші вражають реалістичністю образів, високодуховною красою.
Й. Кондзелевич. Богоматір Одигітрія
Визначною пам'яткою українського бароко доби Гетьманщини є іконостас Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині, що відобразив кращі надбання цього художнього стилю в українському іконописі. Іконостас не лише приголомшує своїми розмірами й композицією, але й зачаровує красою і багатством оздоблення. Його ікони являють собою кращі зразки барокового українського живопису.
Великого поширення в Україні набули ікони Покрова Божої Матері. У нижній частині цих ікон під покровом Богоматері зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Зразком є збережена ікона Покрова Богоматері із с. Дашки на Київщині із зображенням Богдана Хмельницького
Визначною пам'яткою українського бароко доби Гетьманщини є іконостас Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині, що відобразив кращі надбання цього художнього стилю в українському іконописі. Іконостас не лише приголомшує своїми розмірами й композицією, але й зачаровує красою і багатством оздоблення. Його ікони являють собою кращі зразки барокового українського живопису.
Великого поширення в Україні набули ікони Покрова Божої Матері. У нижній частині цих ікон під покровом Богоматері зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Зразком є збережена ікона Покрова Богоматері із с. Дашки на Київщині із зображенням Богдана Хмельницького
Ікона «Покрова Богородиці» із зображенням Б. Хмельницького
Мистецтво гравюри
З другої половини XVII ст. мистецтво гравюри та книгодрукування в Україні переживає новий етап розвитку. Цьому сприяли великі українські друкарні Києво-Печерської лаври, Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові, Ставропігійського братства у Львові.
Риси бароко стали проявлятися в оформленні книг, у яких гравюри набули складної композиції та пишних декоративних форм.
Кращими українськими митцями-граверами XVII—XVIII ст. вважалися Ілля, Олександр і Леонтій Тарасевичї, Григорій Левицький та ін.
Ім'я майстра Іллі добре відоме в історії української гравюри початку XVII ст. До творів Іллі належать близько п'ятисот високохудожніх гравюр до кращих видань друкарень львівського Ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври, приватного видавця Михайла Сльозки. Митець створив ілюстрації до Апостола, Біблії, Великого требника Петра Могили та ін. Творчість гравера-ілюстратора відіграла певну роль в утвердженні в українському мистецтві нових художніх жанрів — пейзажного, батального, портретного.
Ім'я майстра Іллі добре відоме в історії української гравюри початку XVII ст. До творів Іллі належать близько п'ятисот високохудожніх гравюр до кращих видань друкарень львівського Ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври, приватного видавця Михайла Сльозки. Митець створив ілюстрації до Апостола, Біблії, Великого требника Петра Могили та ін. Творчість гравера-ілюстратора відіграла певну роль в утвердженні в українському мистецтві нових художніх жанрів — пейзажного, батального, портретного.
Л. Тарасевич. Сторінка Печерського патерика
Велику увагу українські майстри графічного мистецтва приділяли зовнішньому вигляду книги. Існували традиції оформлення титульної сторінки. У багатьох книгах («Апостол», «Псалтир» Києво-Печерської лаври) вона вирішувалася у вигляді архітектурного порталу. У деяких книгах зображення вписували в медальйони, що розташовувалися серед декору з листя та гілок.
Велику увагу українські майстри графічного мистецтва приділяли зовнішньому вигляду книги. Існували традиції оформлення титульної сторінки. У багатьох книгах («Апостол», «Псалтир» Києво-Печерської лаври) вона вирішувалася у вигляді архітектурного порталу. У деяких книгах зображення вписували в медальйони, що розташовувалися серед декору з листя та гілок.
І. Мігура. Гравюра на честь гетьмана І. Мазепи
Текст книги прикрашався заставками, початковими літерами, кінцівками, рамками та іншими декоративними елементами. Характерним було також уміщення гравюр. Кращими зразками книжкової гравюри вважаються роботи Л. Тарасевича з «Києво-Печерського патерика». Він насичував книгу зарисовками місцевих побутових і культових сцен, зображеннями церковної і світської архітектури, краєвидами берегів Дніпра.
Видатні майстри доби бароко створили книги, що є справжніми шедеврами мистецтва гравюри. Високий художній рівень українських стародруків став взірцем для подальшого розвитку українського друкарського та графічного мистецтва наступних століть.
Текст книги прикрашався заставками, початковими літерами, кінцівками, рамками та іншими декоративними елементами. Характерним було також уміщення гравюр. Кращими зразками книжкової гравюри вважаються роботи Л. Тарасевича з «Києво-Печерського патерика». Він насичував книгу зарисовками місцевих побутових і культових сцен, зображеннями церковної і світської архітектури, краєвидами берегів Дніпра.
Видатні майстри доби бароко створили книги, що є справжніми шедеврами мистецтва гравюри. Високий художній рівень українських стародруків став взірцем для подальшого розвитку українського друкарського та графічного мистецтва наступних століть.
